Господь забирає найкращих та приводить до життя блаженного і вічного

        Наш Прихід Святої мучениці Татіани поніс неоціненну втрату – загинув її засновник, настоятель ієрей Роман. У ніч з 25 по 26 липня 2015 року батюшці в під’їзді багатоповерхового будинку, де він мешкав, двома невідомими злочинцями були нанесені два важких кульових поранення в голову. Троє діб отець Роман перебував у комі. Лікарі боролися за його життя, яке незважаючи на важкі поранення, подавало надію. 29 липня 2015 року отець Роман на 41-му році життя, не вийшовши із коми, відійшов у вічність.

+++
Отець Роман Ніколаєв народився 7 лютого 1975 року. Його духовне життя починалося в якості паламаря в храмі святих мучеників Косьми і Даміана, що розташований на вул. Кондратюка, 8-а міста Києва. У 2009 році був висвячений у сан диякона. У 2010 році закінчив Київську духовну семінарію. У серпні 2013 року висвячений у сан священика. Був призначений відповідальним за будівництво і настоятелем майбутнього храму мучениці Татіани в Оболонському благочинні міста Києва.
        Добрий і спокійний, поблажливий і терпеливий до чужих гріхів і недоліків, з особливим проявом толерантності і делікатності по відношенню до людей старшого віку, наш настоятель проявляв незаурядну силу волі та цілеспрямованості у справі будівництва храму. Він з неабияким сумлінням відстоював право на клаптик землі для будівництва Церкви, прощаючи і благословляючи тих, хто чинив йому перешкоди. Отець Роман молився за мир у всій Україні та за жителів прилеглої території до місця будівництва Храму. Намагаючись достукатись до серця кожного, проповідуючи слово Боже, отець Роман заснував газету «Татіанин день», яку з його благословіння послушники розповсюджували серед жителів району. Таким знаємо його ми - прихожани Храму.
Багато добрих слів до зазначеного могли б додати про нього рідні як про сина, чоловіка, батька та дідуся. Але вони знаходяться у великій скорботі і турбувати їх з в даний час недоречно.
Він назавжди залишиться в наших серцях як добрий пастир православ’я і хороший сім’янин. А його життя досить коротке, але без залишку віддане Богу і Церкві, відгукнеться в наших серцях символом та взірцем Служіння Господу. Недаремно кажуть, що Господь забирає найкращих, та приводить до життя блаженного і вічного.
+++
Відспівування новопреставленого убієнного ієрея Романа відбулося у п’ятницю, 31 липня в Київському Свято-Покровському храмі на Оболоні (вул. Прирічна, 5-а).
З благословіння Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія Богослужіння очолив вікарій Київської Митрополії єпископ Боярський Феодосій, керуючий Північним київським вікаріатством. Владиці співслужили єпископи Ірпінський Климент, Васильківський Миколай, благочинні та духовенство Київської єпархії.
        На заупокійному Богослужінні молилися понад 90 священнослужителів – представників церков міста Києва, численні вірні, родичі та близькі покійного.

Після літургії труну з тілом священика перенесли на місце будівництва храму святої мучениці Татіани і біля хреста духовенство звершило заупокійну літію.
        Поховали отця Романа в селі Рудня Броварського району біля могил родичів.

Блаженніший митрополит Київський і всієї України Онуфрій благословив у всіх храмах і монастирях Української Православної Церкви здійснювати протягом 40 днів заупокійні молитви про новопреставленого убієнного ієрея Романа Ніколаєва.
Будемо і ми, брати і сестри, підносити свої скромні молитви до Всемилостивого Бога за упокій новопреставленого раба Його, убієнного ієрея Романа в оселях праведних, а нас Господь нехай помилує і спасе! 

Пропонуємо ознайомитися з аналогічним матеріалом: