Православний етикет. Церковна трапеза

        У протокольній практиці Православної Церкви передбачена організація урочистих прийомів з трапезами - фуршетами, званими сніданками, обідами і вечерями. Як правило, такі прийоми влаштовуються в дні великих церковних свят, ювілеїв та пам'ятних дат, а також з нагоди прибуття гостей з інших Помісних Православних Церков.
Першими на прийом повинні приходити особи, які мають нижчі ієрархічні ступені. Запізнення без поважної причини на прийом є порушенням етикету, та може бути розцінене іншими присутніми як знак неповаги. Вони ж зобов'язані останніми залишати зал, де відбувалася трапеза, не затримуючись надмірно на прийомі.
Для вітання із священнослужителями, прибуваючі на прийом гості підходять під благословення духовних осіб в порядку старшинства за чином.

На відміну від монастирських, в трапезних парафії відсутній чіткий поділ столів на (перший стіл, другий, третій і т.д.). Столи в парафіяльній трапезній можуть стояти довільно як в один ряд, так і перпендикулярно.

Першими за трапезний стіл повинні сідати особи, які мають вищі ієрархічні ступені. Сідати за стіл під час відсутності головного гостя неприпустимо.
На найпочеснішому місці повинен сидіти найстаріший за хіротонією архієрей. Найбільш почесні місця, по праву і по ліву руку від нього, також призначені вищим ієрархам Української Православної Церкви. Відповідно, подальше розсадження проводиться по низхідному принципу: члени Священного Синоду, митрополити, архієпископи, єпископи, архімандрити, ігумени, протоієреї, ієреї, диякони.
Якщо на прийом запрошені представники світської влади, найбільш значимому з них надається місце по праву руку від найстарішого за хіротонією архієрея. В цьому випадку духовенство за столом чергується зі світськими особами в ієрархічному порядку.
В разі коли розсадження здійснюється за столом П-подібної форми, то почесним місцем вважається стіл, який утворює верхню перекладину літери «П». В цьому випадку гості розсаджуються тільки по зовнішній стороні столу, оскільки саджати кого б то не було напроти найстарішого за хіротонією архієрея не прийнято.
Якщо гості розсаджуються за декількома окремо стоячими столами, то ті, що сидять за головним столом, повинні бути звернені обличчям до всіх інших. При розміщенні запрошених також повинен дотримуватися ієрархічний принцип: за одним столом не можуть виявитися, як приклад, єпископ і ієрей.

Решту вільних місць займають інші запрошені гості. При запізненні до трапези гостю слід вибачитись, побажати усім «Ангела за трапезою!» та сісти на незайняте місце, або на місце, яке благословив настоятель.
Храмові трапези завжди починаються зі спільної молитви. У випадку, якщо серед учасників трапези є гості інославної віри або атеїсти, вони зобов'язані в цей момент з поваги до решти присутніх зберігати шанобливу тишу.

Вживання їжі та міцних напоїв повинно бути помірним, «Памятуя смерть, не будем объядением и пиянством мех сей телесный обременять, но столько пищи и пития будем принимать, чтобы не ослабеть, и трудиться можно было, надеясь сами быти снедию червей (1:79)».
Недоречно говорити з набитим ротом, їсти під час виголошення тостів. Непристойно класти лікті на край столу, накладати на тарілку одночасно багато їжі і поглинати її великими порціями, пити напої залпом, а на фуршеті ходити з тарілкою і одночасно їсти з неї.
Правила ввічливості вимагають надавати увагу сусіду, а тим більше сусідці по столу, однак знайомитися за столом не прийнято.
Недопустимою за трапезою є голосна розмова, неналежна поведінка. Жінкам, як і на Богослужінні, слід уникати брючних костюмів та надмірно коротких спідниць. Не прийнято завчасно до закінчення трапези вставати і виходити з-за столу.

На церковних прийомах дозволяється вимовляти тости протягом всієї трапези. При виголошенні тосту гостем на адресу будь-кого з присутніх, прийнято завершувати побажання словами «Многая літа!» або оплесками. Вслід за цим «Многая літа!» триразово проспівується усіма присутніми на трапезі гостями.
Якщо це трапеза на честь іменинника, то гості висловлюють на його адресу духовні побажання, тости, вручають йому подарунки у вигляді ікон, духовних книг, предметів церковного начиння, солодощів, квітів.
Останній тост на прийомі зазвичай вимовляється старшим за чином священнослужителем, який дякує гостям за їх участь в церковному торжестві, організаторам обіду та тим, хто потрудився на кухні. Цей тост є свого роду сигналом до завершення трапези.

Завершується трапеза загальною подячною молитвою Богу!


Організаторам прийомів і запрошеним гостям на трапезу слід керуватися посланням святого апостола Павла до Римлян, зміст якого полягає в тому, що Царство Боже не їжа і питво, але праведність, мир і радість у Святому Дусі - «Несть царство Божие брашно и питие, но правда и мир и радость о Дусе Святе» (Рим. 14:17) (3:243).

Більше про православний етикет - у наступних публікаціях.

Пропонуємо ознайомитися з аналогічним матеріалом: