"Благослови, душе моя, Господа, и вся внутренняя моя – имя святое Его". Це молитовне піднесення, з якого розпочинається псалом 102, виражає сильну подяку Богові і захоплення Ним.
Благословення в біблійному сприйнятті - це благословення Бога. Таке розуміння існувало ще в часи преподобної Марії Єгипетської і збереглося
до цього часу. Прикладом цього є її зустріч з Зосимою, коли в результаті довгої суперечки хто повинен кого благословити, преподобна Марія благословляє Господа: «Благослови Бог».
Тому, осіняючи хресним знаменням мирянина, священнослужитель благословляє Бога, а Господь вже Сам, якщо буде на те Його воля, благословляє прохача.
до цього часу. Прикладом цього є її зустріч з Зосимою, коли в результаті довгої суперечки хто повинен кого благословити, преподобна Марія благословляє Господа: «Благослови Бог».
Тому, осіняючи хресним знаменням мирянина, священнослужитель благословляє Бога, а Господь вже Сам, якщо буде на те Його воля, благословляє прохача.
Сила благословення
Благословення - це реальна духовна сила, яка могутньо діє незалежно від часу і простору. Це Божа благодать, яка здатна позитивно впливати на життя тих, хто прийняв її з вірою та смиренням.
Благословенням необхідно дорожити, ставитись до нього з благоговінням і страхом Божим, пам'ятаючи, що жодна справа не може мати успіху, коли ми гордовито покладаємося лише на свої сили, без волі Всевишнього.
Прикладом цього є батьківське благословення Ісаком свого молодшого сина Якова замість первістка Ісава, завдяки хитрощам його дружини. Взнавши правду, Ісак уже не зміг відмовитися від даного благословення молодшому сину і повторити ті ж самі слова на адресу старшого.
До цього часу ми живемо під покровом, що благословив Ной: «Так поширить Бог Іафета і нехай вселиться в наметах він Симових» (Бит.9: 27).
Види благословення
Старозавітний звичай благословення перейшов і до церкви новозавітної та освячений в ній прикладом самого Ісуса Христа.
Сам Господь освятив благословення своїм прикладом, коли благословляв дітей, поклавши на них руки (Мат. 19, 13-15; Мар. 10, 13-16); неодноразово благословляв апостолів, являючись їм по воскресінні (Ів. 20, 19, 21, 26; Лук. 24, 36), коли подавав їм благословення перед вознесінням на небо (Лк. 24, 50 ).
Ісус Христос започаткував також і літургійне благословення (Мф. 26, 26). Його приклад наслідували апостоли (1 Кор. 10, 16) і передали право і обов'язок благословення своїм наступникам.
В наші часи існують такі види благословення.
Це загальне священиче благословення в ході церковної служби всім присутнім, коли священнослужитель, стоячи на солеї, виголошує: «Мир всім!», «Благословення Господнє на вас!», «Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога Отця, і причастя Святого Духа з усіма вами...!» і осіняє молільників хресним знаменням.
Другий сенс благословення - це дозвіл, напуття на ту чи іншу справу особисто кожній людині.
І третій вид благословення – це вітання священика чи спосіб попрощатися з ним, оскільки пожати священику руку мають право тільки рівні йому по сану, то всі інші приймають від нього благословення.
Хто має право благословляти
Благословляти мають право священнослужителі, які отримали через Таїнство Священства благодать Святого Духа і миряни.
До священнослужителів, які через рукопокладення наділені благодатною силою звершати Таїнства, в тому числі бути посередником між Господом Ісусом Христом при благословенні, належать:
єпископи (архієреї) – патріарх, митрополит, архієпископ і єпископ, при прийнятті вищого чернечого ступеню - схимонах, схиієродиякон, схиієромонах (ієросхимонах), схиігумен, схиархімандрит, схиєпископ, архієрей-схимник;
священики – протопресвітер, протоієрей, ієрей, в чорному духовенстві - архімандрит, ігумен, ієромонах.
Диякон не наділений такою благодатною силою, яка дається в таїнстві рукопокладення священику, тому до нього не звертаються за благословенням.
Благословляти, тобто молитовно побажати удачі, благополуччя, успіху, довголіття можуть і миряни один одному.
Одним із найпоширеніших видів благословення мирян є батьківське благословення. Ми знаємо приклади, коли батьки благословляють святими іконами, в ім'я Господа, молодих на брак. Батьківське благословення за силою і значенням посідає друге місце після церковного. Бог дарував владу батькам над дітьми і силу благословляючого слова, що підтверджується прикладом праотців Аврама, Ісака, Ноя, Якова.
Одним із найпоширеніших видів благословення мирян є батьківське благословення. Ми знаємо приклади, коли батьки благословляють святими іконами, в ім'я Господа, молодих на брак. Батьківське благословення за силою і значенням посідає друге місце після церковного. Бог дарував владу батькам над дітьми і силу благословляючого слова, що підтверджується прикладом праотців Аврама, Ісака, Ноя, Якова.
Як правильно приймати благословення
Недопустимо при цьому складати свої руки, як це робиться при особистому благословенні, тим більше підносити їх після цього до грудей.
Для отримання особистого благословення слід дотримуватися таких правил. Якщо поруч знаходяться декілька священнослужителів, то спочатку слід звертатися за благословенням до старших за званням.
Перед зверненням за благословенням не слід накладати на себе хресне знамення. Для цього достатньо скласти руки хрестоподібно: праву на ліву долонями вгору, з проханням: «Благословіть, владико (батюшка)!». Після отримання благословення необхідно поцілувати благословляючу руку, пам'ятаючи про те, що «не людина благословляє, а Бог його рукою і мовою» (святитель Іоанн Златоуст).
У період від Великодня протягом сорока днів словами звертання мирянина до священика є: «Христос Воскрес!», на що священик благословляючи звичайним жестом, промовляє: «Воістину Воскрес!».
Не слід підходити під благословення коли священик причащає, здійснює кадіння храму, помазує єлеєм. Доречніше це зробити по закінченні літургії при цілуванні Хреста. Тоді буде можливість у мирянина без поспіху сформулювати прохання, а батюшці вникнути на що конкретно береться благословення.
Звернутися за благословенням до священика, який вас особисто знає, можливо і тоді, коли він перебуває у громадському місці і в цивільному одязі.
Як має діяти мирянин після отримання благословення
Особисте благословення у священнослужителя має братися на конкретну якусь дію. Наприклад на поїздку до батьків, працевлаштування на конкретно знайдену роботу, на дотримання додаткових постів, на терпіння життєвих негараздів, на читання конкретних молитов тощо.
Якщо так склалося, що та подія, на яку брали благословення не відбулася, то необхідно звернутися до священнослужителя, в якого брали благословення, з проханням зняти його.
Дії, на які береться благословення, мають виконуватися в точності. Наприклад, якщо батюшка наклав епітимію за гріхи і благословив класти протягом місяця 100 поклонів в день, то потрібно в точності це виконати – не 99 і не 101, а тільки 100, не 25 днів і не 33 дні, а рівно місяць. Після чого, необхідно підійти до батюшки і сказати, що епітимію виконо і просити зняти її. Тільки після зняття епітимії мирянин може знову бути допущений до Таїнства причастя.
Однак трапляються випадки коли справа, на яку просили благословення не вирішується позитивно. Придбали дорогу річ, а вона виявилася неякісною. Влаштувались на роботу, а виконувати свої трудові обов'язки виявилося не під силу, що призвело до конфлікту з керівництвом. Тоді ми говоримо, що хоч і благословив священик, а у нас все погано склалося.
Але ж нам самим необхідно було пересвідчитись в якості товару, а якщо не в змозі самі це зробити, то - залучити фахівця. При працевлаштуванні потрібно було реально оцінити свої професійні здібності, стан здоров'я, поцікавитись чи не гріховною є ваша посада, більше дізнатись про те, які люди будуть вас оточувати. І тільки після цього брати благословення.
Саме благословення не підмінює і не знімає з нас цих обов'язків. Інакше воно б перетворилося на такий собі магічний ритуал – отримав благословення і думати ні про що не треба, все і так вирішиться. Як говориться в прислів'ї: «На Бога надійся і сам не зівай».
Просячи благословення, ми просимо Бога втрутитися в нашу ситуацію. Але наше прохання не може гарантувати неодмінну допомогу Бога і залежати від нашого бажання. Слід смиренно прийняти волю Вседержителя, Який вільний у своєму рішенні і подає нам просиме тільки тоді, коли це буде нам на благо.
До благословення не потрібно ставитись легковажно та вважати за звичайну справу. Слід мати на увазі, що тільки розумно взяте благословення стає джерелом сили і допомоги у здійсненні наших Богоугодних задумів.
До благословення не потрібно ставитись легковажно та вважати за звичайну справу. Слід мати на увазі, що тільки розумно взяте благословення стає джерелом сили і допомоги у здійсненні наших Богоугодних задумів.
Благослови вас Господь!
