Давайте плакати про почилого ... Але плакати по-християнськи ...

      29 липня виповнилась річниця з дня трагічної загибелі настоятеля Храму святої мучениці Татіани ієрея Романа (Ніколаєва).

      Вірні Храму молитовно вшанували пам'ять свого почившого настоятеля, прийнявши участь в заупокійній Божественній літургії, що відбулася на місці його основного служіння  – в Храмі
Косьми і Даміана (м. Київ, вул. Кондратюка, 8).
  
        Після закінчення Богослужіння була відправлена заупокійна панахида на місці захоронення отця Романа в Броварському районі Київської області та літія - біля Хреста на місці, висвяченому під будівництво Храму святої мучениці Татіани за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 37-а.

        Богослужіння очолив благочинний Оболонського округу міста Києва протоієрей Володимир Терещук. Йому співслужили нинішній настоятель Храму святої мучениці Татіани ієрей Костянтин та інші священнослужителі Оболонського благочиння.

        В цей день Церква, принесенням безкровної жертви за упокій душі, сугубо засвідчила свою любов до пріснопам'ятного клірика Храму, який пішов з цього життя за межі земного світу.

        Сердечною молитвою та поминальною трапезою відзначили народження отця Романа в нове вічне життя рідні, друзі та духовні чада.



        Девізом земного життя отця Романа було: «Не чекай, поки шість сильних чоловіків понесуть тебе до церкви». І він не чекав. Він сам прийшов до Бога і засвідчив Йому свою відданість і любов, за що і був жорстоко розстріляний.

        Прихожани нашого храму пам'ятають й оплакують передчасну кончину свого настоятеля та виражають співчуття рідним і близьким представленого.

        Мимоволі пригадуються слова Феофана Затворника: «Давайте плакати про почилого ... Але плакати по-християнськи!... Це розлука не назавжди, але лише на якийсь час. Свого часу всі ми зустрінемося за порогом цього життя».

        Хочеться сподіватись, що милосердям Божим ця зустріч відбудеться в оточенні Святих Ангелів серед невимовної краси Його Вишніх поселень.



        Зі святими упокой, Христе, душу раба Твого пріснопам'ятного ієрея Романа, де немає хвороб, ні печалі, ні зітхання, а життя безкінечне!

Пропонуємо ознайомитися з аналогічним матеріалом: