Марновірство чи забобони - суєтна, помилкова віра у прикмети, ознаки, ворожіння, звичаї, тобто ідолопоклонство перед деякими предметами і народними переказами.
Забобони це порок душі, який свідчить про слабкість або відсутність істинної православної віри в промисел Божий, духовне неуцтво - нестача правильних релігійних знань та легковажність.
Прихильність до забобонів знаменує собою загравання з силами противними Богу, а значить і порушення першої з десяти
заповідей: «Я Господь, Бог твій, ... нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм» (Ісход 20: 1-3).
заповідей: «Я Господь, Бог твій, ... нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм» (Ісход 20: 1-3).
Коли Бога немає в душі
В наш час, коли християнству сповнилося понад дві тисячі років, ми не перестаємо жити в язичницькому світі. Люди не цікавляться православною літературою, яка розкриває суть і згубність забобонів, а натомість ввіряють свій духовний і душевний стан чаклунам, ворожкам, астрологам, нумерологам; займаються йогою, фен-шуєм, іншим окультизмом.
А тим часом сатана здобуває довіру людей тонко, обережно і дуже хитро. Він ніколи не діє напролом з дуже простої причини. Якби він відкрито явив себе світу, продемонстрував свою силу з метою завоювання людської душі, - безумовно, результат був би не на його користь. Маси людей звернулися б до Бога та старались би виконувати Його заповіді, хоча б через сильний страх.
Звісно, одним інтелектом людина не здатна здобути бездоганне пізнання Бога. Святі отці вчать, що християнство можна осягнути тільки тоді, коли розум діє не на свій розсуд, а сповна смиренно підкорений Святому Одкровенню. Християнство вимагає знання його основних положень і вчення та по-справжньому серйозної душевної й духовної праці. Це велика відповідальність перед Богом, що виражається в постійній боротьбі з гріхом, дотриманні заповідей Господніх.
Звичайно, що набагато легше жити язичницькою логічною свідомістю, при якій нічого цього робити не потрібно. Сходив до чаклуна чи екстрасенса, заплатив гроші - «позбувся пристріту, зняв порчу», і гріши душе далі. Присів "на дорожку" - і подорож буде вдалою. Перекинув сіль через плече – і ніяких тобі сварок.
А як же промисел Господній? По вірі людини у всякі дурниці, в її душі місце Всемогутнього Бога, який створив весь видимий і невидимий світ, утримує його й мудро ним править, і перед яким ми неминуче будемо тримати відповідь за всі свої беззаконня, займає місце сатана разом з нашою вірою в жінку, що йде назустріч з пустим відром, в астрологічні прогнози, в підкову на щастя чи НЛО.
Будь-яке марновірство чи прикмети - значні чи дріб'язкові, противні Богу і суперечать Його закону. Для кращого осмислення приведемо аналогію з лікарем, професіоналізм якого ми ставимо під сумнів, надаючи перевагу «народному цілительству». Наслідок очевидний - ми не тільки не отримаємо кваліфіковану медичну допомогу, але і викличемо обурення доктора.
А як має сприймати наш атеїзм Сам Господь Бог – Лікар не тільки нашого тіла, а і душі ? Ми ображаємо Того, хто возвів нас з небуття й дарував життя, від кого ми цілком залежні, своєю невірою в Його Всемогутній Промисел.
Чим небезпечні забобони
При всій своїй уявній невинності і незлонаміренності, забобони та марновірство несуть за собою дуже небезпечні наслідки і чинять згубний вплив на душу людини. Вони затемнюють її духовний світ, забруднюють віру й послаблюють надію на Творця, перекручують здорову християнську мораль; а інколи призводять до дуже плачевних наслідків.
«Дана Мені всяка влада на небі й на землі» (Мт. 28:18), - сказав Христос. Цими словами Ісус дав зрозуміти нам, що Його влада поширюється і на диявола. Бог дав нам свободу вибору. За людиною стоїть вибір кому довірити свою долю: стати під заступництво Всевишнього чи творити її у співавторстві з занепалими ангелами. І від цього рішення залежить як складеться наше життя.
У цьому полягає вся суть марновірства. Якщо ми боїмося і віримо у всякого рода прикмети, ворожіння, чаклунство, астрологічні прогнози, тим самим ми висловлюємо недовіру Всемогутньому Творцю, запускаємо в свою душу Його ворога, який по нашій «вірі», а вірніше марновірстві, має змогу творити з нами всякі неподобства.
Напевно кожному із нас довелось хоч би раз зустріти людину, яка користувалась послугами екстрасенсів, ворожок, чаклунів. А можливо ви самі зверталися до них за «допомогою»? Тоді ви знаєте що сталося з тими людьми, які їх відвідували: біснування, психічні розлади, важкі невиліковні хвороби...
Отже, нам слід осягнути розумом, що наші духовні і життєві проблеми залежать не від того, що хтось «поробив» чи «наслав порчу», не від чорних кішок, а є наслідком гріховного стану нашої душі. Як сказав старець Паїсій Святогорець: «Своїм гріхом ми даємо дияволу владу над собою». А всі біди та скорботи є дією благодаті Божої, який посилає нам такі важкі ситуації, щоб привести нас до покаяння.
Продовження теми в
