Дбаючи про спасіння своєї безсмертної душі, природним у кожного православного християнина є те, що він хоче жити у Господі під час земного свого життя та досягти життя вічного. Але це можливо тільки тоді, коли ми позбавимось неприязні, викорінимо із своєї душі всі образи, взаємні засудження. Натомість наше серце має бути сповнене дорогоцінним священним благом миру і любові, які дарує нам Христос.
Найтриваліший піст у році це Великий піст, який є підготовкою до найголовнішого свята - Великодня. Кожен християнин повинен вступити в піст в такому душевному стані, при якому всіх людей йому хотілось би обняти, як братів і сестер. Тому для цього Великому посту передує Прощена неділя. У цей день, за традиційним звичаєм, православні християни прощають один одному взаємні образи.
Трохи історії
Чин прощення існував ще за часів преподобної Марії Єгипетської серед єгипетських ченців.
Для того, щоб підсилити подвиг молитви і підготуватися до світлого свята Великодня, ченці, перед настанням Великого посту, йшли в пустелю на всі дні посту. Деякі з них гинули від хижаків, чи пекельної спеки і не поверталися в монастир до свята Пасхи.
Не будучи впевненими, що повернуться живими, та розуміючи, що їх зустріч напередодні Великого посту може виявитися останньою, ченці просили взаємно прощення за всі образи і самі від душі всіх прощали.
Чин прощення був запроваджений для примирення між людьми, а завдяки цьому - з Самим Богом.
З часом ця благочестива традиція укорінилась в Богослужіннях Церкви.
Порядок Богослужіння
Останнє Воскресіння перед Великим постом називається сиропустним або Прощеним і присвячене спогадам Адамова вигнання з раю.
У цей день Церква згадує рокову трагедію, яка сталася на зорі історії - вигнання людства з Раю в особі праотця Адама.
У співах в стихирах, в каноні споминається причина із-за якої Адам лишився Раю - це його гріхопадіння, що ототожнюється з гріховним станом людства.
На літургії в Прощену неділю читається Євангеліє від Матвія зачало 17 (Мф. 6: 14-21), основна суть якого полягає в тому, що для того щоб Отець наш Небесний простив нам наші гріхи, ми повинні прощати інших, а скарби (добрі справи) потрібно збирати не на землі, а на Небі.
В цей день Православна церква закликає християн до смутку та оплакування своїх гріхів, подібно вигнаному із Раю Адаму.
В неділю увечері здійснюється вечірня, а після - повечір'я, в кінці якого відбувається Чин прощення.
Чин прощення
Під час Чину прощення настоятель храму читає молитву, після якої просить вибачення у всіх християн.
Теж саме роблять прихожани. Для цього кожен християнин напередодні Чину прощення повинен з усією строгістю проаналізувати свою поведінку протягом всього життя, усвідомити свою гріховність і попросити прощення у тих, кого вільно чи мимоволі образив, та від усієї душі простити своїх кривдників.
Простити і вибачитись потрібно у тих, хто поруч, у відсутніх, з якими немає зв'язку, та у тих, хто відійшов у вічність. Бачачи глибину нашої щирості, Господь донесе до них взаємне прощення, та зцілить цим душі примирених.
Якщо в нашому серці продовжують жити злоба, образи і недоброзичливість до ближніх, то всі наші численні молитви, земні поклони та інші труди в посту виявляться марними. «Якщо ти, людина, не прощаєш всякого того, хто згрішив проти тебе, то не труди себе постом і молитвою. Бог не прийме тебе». Ці чудові слова преподобного Єфрема Сирина коротко і точно висловлюють всю духовну сутність посту.
Завдяки здійсненню Чину прощення цей день має назву - Прощена неділя. У Прощену (сиропустну) неділю останній раз перед Великим постом вживається скоромна їжа без м'яса.
«Всі бажаючі приступити до подвигу посту і молитви, всі бажаючі пожати плоди від свого покаяння, почуйте Слово Боже, почуйте заповіт Божий: вибачте ближнім їхні провини перед вами». (Святитель Ігнатій (Брянчанінов).
Попросимо, брати і сестри, у цей день один в одного пробачення, щоб з доброю душею приступити до посту та зосередитися на духовному житті, очистити серце від гріхів на сповіді і з чистим серцем зустріти Великдень - день Воскресіння Ісуса Христа.
Використані матеріали: «Поучение в прощенное воскресенье» (Архимандрит Іоанн Крестьянкін); енциклопедія Вікіпедія, розділ «Прощёное воскресенье».
