Напочатку він був впроваджений з метою залучення язичників до християнства і мав місіонерське значення. В стародавні часи дітей майже не хрестили. Приймали Хрещення здебільшого дорослі люди, які свідомо приходили до Христа.
В древній Церкві, на відміну від теперішніх часів, хрестили не кожен день, а тільки кілька днів на рік - зокрема, на Різдво, Великдень і, неодмінно, у Велику Суботу перед Великоднем. Тому подвиг 40-денних молитов і посту напередодні Світлого Христового Воскресіння здійснювався спочатку в якості підготовки до Хрещення.
Самі ж християни не постили в Чотиридесятницю, а тільки - в Страсну Седмицю. В християнському церковному середовищі Великий піст був запроваджений пізніше в знак солідарності, як сугубий час молитов за тих, кого сподівалися привести до Христа. До теперішніх днів він зберіг свою первозданну структуру і включає шість седмиць Чотиридесятниці та сьому - Страсну.
Чотиридесятницю на честь сорокаденного посту Самого Спасителя можна охарактеризувати як сходинку назустріч Богу, часом суворого утримання та приготування християн до головного православного свята - Великодня.
А Страсна Седмиця - це особливий проміжок часу, коли згадуються останні дні земного життя, страждань, розп'яття і поховання Господа нашого, Ісуса Христа, - пора, коли Господь йде назустріч нам.
Про підготовку до Великого посту
Православна церква заздалегідь дбає про підготовку своєї пастви до посту.
Так, в неділю «митаря і фарисея» Церква призиває нас до смирення, завдяки якому ми наближаємося до Бога.
В наступну нелілю читанням євангельської притчі про «блудного сина» Церква дає нам сподівання на спасіння. А образ поставшого перед нами істинно розкаявшогося грішника є підтвердженням того, що немає гріха, здатного перемогти милосердя Боже.
В мясопустну неділю читанням Євангелія про Страшний Суд Церква нагадує нам про неодмінне настання правосуддя Божого. Це для того, щоб ми не уповали безтурботно на Його милосердя, а і самі дбали про своє спасіння, та осягали розумом, що ні мудрість Божа, ні милосердя, ні всемогутність Його не зможуть воскресити душу грішника, якщо сам грішник не захоче цього.
У неділю сиропусну – Прощену, читається Євангеліє про прощення всіх образивших нас і про суть посту. В церковних піснеспівах згадується вигнання прабатьків Адама і Єви з раю. Цим Церква наголошує, що в протилежність тому, як прабатьки порушенням заповіді про споживання забороненої їжі втратили рай, - так ми строгим дотриманням посту зможемо здобути втрачене блаженство.
Про дотримання посту
Перші християни в період Великого посту постили з винятковою строгістю – не споживали риби (крім Благовіщення і Вербної неділі), вина і єлея (крім суботи, неділі і святкових днів). До дев'ятої години дня (за нинішнім часом до 15-ї) не вживали їжі і води. Після дев'ятої години коштували тільки пісні страви – овочі, фрукти, хліб. Зовсім відмовлялись від м'ясних, молочних продуктів, яєць і вина.
Ще в недалекому минулому, у православних країнах під час Великого посту життя громадян сильно змінювалося: закривалися розважальні заклади, лазні, припинялася торгівля м'ясом.
З особливою суворістю християни дотримувались посту у першу і Страсну седмиці. Для того, щоб віруючі люди могли відвідати важливі Великопісні Богослужіння, в ці дні скасовувались навчання в навчальних закладах, не працювали державні установи. За свідченням істориків, благочестиві люди на Русі, без особливої необхідності, навіть не виходили в цей час із дому.
З особливою суворістю християни дотримувались посту у першу і Страсну седмиці. Для того, щоб віруючі люди могли відвідати важливі Великопісні Богослужіння, в ці дні скасовувались навчання в навчальних закладах, не працювали державні установи. За свідченням істориків, благочестиві люди на Русі, без особливої необхідності, навіть не виходили в цей час із дому.
Цей звичай зберігся до наших днів. «Во святую и великую четыредесятницу, 1-я недели первый день, сиесть в понедельник, отнюд ясти не подобает, такожде и во вторый. В среду же по совершении преждесвященных, трапеза поставляется, и ядим хлеб тепл, и от снедей овощных теплых, дается же и укроп с медом. Не могущии же сохранити дву дней первых, ядят хлеб, и квас по вечерни, во вторник: Подобне же и старии творят. В субботы же и недели разрешаем на елей точию, и вино. В прочих же седмицах постимся, до вечера 5 дней, и ядим сухоядение, кроме суббот и недель: рыбы же во всю святую четыредесятницу никакоже дерзнем ясти, кроме праздника благовещения пресвятыя Богородицы, и недели цветоносныя. В пяток 1-я недели, и в среду великаго канона, и в великий четверток, аще нецыи уставы и повелевают на елей разрешати, но не творится за честность дней. В навечерие же праздника благовещения, прежде субботы святаго праведнаго лазаря, разрешаем на елей и вино. И аще монах святую четыредесятницу своим лакомством разорит, еже ясти рыбу, кроме праздника благовещения, и недели цветоносныя, то не причастится святых таин и на святую пасху: по друзии две недели покается, а поклонов на день, и на нощь 300» (Типікон, Глава 32. "О велицей четыредесятнице, яже должен всякий христианин хранити").
Отже, Великий піст являється підготовкою до найголовнішого свята - Воскресіння Христова, що є основою і вінцем православної віри, першою і найбільшою істиною, яку почали благовістити апостоли, і яка подає нам надію на Воскресіння і життя вічне. Це час, який надається милостивим Богом православним християнам, для позбавлення від рабства гріха та сподівання на вічне блаженство.
Адже воскрешати мертве тіло - є ознакою Божої всемогутності. Воскресити душу, тобто прийти до покаяння, позбавитись від смертних гріхів і розпочати життя праведне, - це властивість не тільки премудрості і милосердя Божого, але і духовний подвиг самого грішника.
