«В Богослужінні, в Статуті Православної Церкви немає нічого випадкового, в ньому все строго продумано. І все, навіть найменші деталі мають свою, часто надзвичайно глибоку суть, повідомляють окремим чинам і послідуванням свій колорит, надають їм особливу зворушливість і захват… Наше Богослужіння - високохудожній твір, складний механізм тонкої роботи ... І якщо іноді нам неясне значення тієї чи іншої деталі Богослужіння, - це не означає, що його зовсім немає ... це значить тільки, що ми поки що не вміємо розуміти його...» (святитель Афанасій (Сахаров).
Покаянний канон св. Андрія Критського
Як уже зазначалось , Великий піст складається із Святої Чотиридесятниці і Страсної седмиці. В цій статті стисло викладені основні поняття і відмінності служб Чотиридесятниці, які дають загальне уявлення початківцям прихожанам про богословську і духовну мудрість Православ'я.
Великий піст це особливий час, коли Небо розімкнене і відкриті врата покаяння - єдині, через які можна повернутися до Бога.
Богослужіння Святої Чотиридесятниці – це десятина року, обітниця Богові через покаяння; засіб для перетворення людини, що дає можливість побачити себе таким, яким бачить нас Господь. А чи скористаємося ми цією можливістю та чи зійдемо на новий щабель духовного життя, - залежить від нас самих.
Особливості Богослужінь
Великопісні Церковні служби відрізняється від повсякденних тим, що в Чотиридесятницю по понеділках, вівторках і четвергах не буває літургії та не здійснюється Євхаристія (за винятком Великого Четверга і Благовіщення). Вранці відправляється утреня, часи і вечірня. Увечері замість вечірні, відбувається Велике повечір'я.
Будь-яка урочистість несумісна зі строгістю посту, якому притаманна особлива скорбота, плач за гріхи і глибоке покаяння. Царські врата відчиняються рідко, світильники погашені, священнослужителі одягнені в траурні ризи. Піснеспіви, як вираз радісного стану душі, звучать рідше. Надається перевага читанню Псалтиря, який найбільш сприяє молитовно-покаянному духу. Молитвослів'я часто супроводжуються земними поклонами. "Господи, помилуй" співається іншим, менш стриманим розспівом.
Для першої седмиці характерна виняткова суворість: храмові служби в ці дні наповнені особливим покаянним настроєм та більш триваліші.
Про поклони
Однією із особливостей Великопістних служб є те, що переважна більшість піснеспівів і молитов здійснюються з земними поклонами.
На кожному Богослужінні і чині священиком перед Царськими вратами читається молитва св. Єфрема Сирина Після кожного прохання в молитві миряни разом зі священником кланяються до землі. Після прочитання всієї молитви здійснюють 12 поясних поклонів з молитвою «Боже, очисти мене грішного» і один земний уклін. Після повторного проголошення молитви робиться тільки один земний уклін.
Земні поклони здійснюються також:
На кожному Богослужінні і чині священиком перед Царськими вратами читається молитва св. Єфрема Сирина Після кожного прохання в молитві миряни разом зі священником кланяються до землі. Після прочитання всієї молитви здійснюють 12 поясних поклонів з молитвою «Боже, очисти мене грішного» і один земний уклін. Після повторного проголошення молитви робиться тільки один земний уклін.
Земні поклони здійснюються також:
- на вечірні після тропарів «Богородице Діво, радуйся», «Хрестителю Христовий»;
- при читанні кафізм і піснеспівах тропарів часів, в яких години дня співставляються з трагічними подіями (третя година - зішестя Святого Духа, шоста година - розп'яття Ісуса Христа, дев'ята - Його смерть).
- при читанні на Великому повечір'ї тропарів: «Господи сил, с нами буди» і «Господи, аще не быхом святыя Твоя имели молитвенники» та молитви: «Владико Многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш».
Богослужіння у суботу, неділю та Велике повечір'я у п'ятницю відбуваються тільки з поясними поклонами.
Літургії Чотиридесятниці
В наші дні Свята церква, за вкоріненою багатовіковою традицією, відправляє три Божественних літургії: святителів Іоанна Златоуста, Василія Великого і Григорія Двоєслова.
Літургія Іоанна Златоуста - чин літургії візантійського обряду, яка відповідно до Церковного статуту, складає переважну частину Богослужінь, окрім євхаристійних Великопісних днів.
Літургія Василія Великого, як найбільш повна і урочиста, відправляється в особливо знаменні дні лише десять разів на рік: в різдвяний і водохресний святвечори, в день пам'яті самого святителя, у недільні дні Чотиридесятниці, у Великий четвер і Велику суботу Страстної седмиці.
Літургія Григорія Двоєслова має назву «Передосвячених Дарів», так як на ній не відбувається освячення Євхаристичних Дарів. Для Причастя пропонуються Дари, освячені заздалегідь на літургії по чину свт. Василія Великого або Іоанна Златоуста.
Ця літургія служиться виключно в дні сугубого утримання: середу і п'ятницю впродовж усієї Чотиридесятниці; в четвер п'ятої неділі та перші три дні Страсної седмиці; в свято обрітення глави Іоанна Предтечі (9 березня); в день пам'яті 40 мучеників Севастійських (22 березня), - якщо свято припадає на понеділок, вівторок або четвер (за винятком першого тижня).
Так як в період Великого посту з понеділка по п'ятницю Євхаристія не звершується, людям хворим і в приклонних літах надається можливість долучитись до святих Христових Таїн на Літургії Передосвячених Дарів.
Покаянний канон св. Андрія Критського
На вечірньому Богослужінні протягом усього Великого посту, за винятком субот і неділь, відправляється особливе чинопослідування - Велике повечір'я.
На ньому в перший тиждень (крім п'ятниці) читається частинами один із найкращих творінь візантійської церковної літургіки – покаянний канон Андрія Критського. Цілком цей канон прочитується під час «Маріїного стояння», яке служиться, зазвичай, в четвер вранці п'ятої седмиці.
На ньому в перший тиждень (крім п'ятниці) читається частинами один із найкращих творінь візантійської церковної літургіки – покаянний канон Андрія Критського. Цілком цей канон прочитується під час «Маріїного стояння», яке служиться, зазвичай, в четвер вранці п'ятої седмиці.
В каноні наводиться багато прикладів подвижництва в боротьбі зі страстями із Старого і Нового Завіту. Із-за відображення численних подій та значної кількості тропарів (250), він здобув назву "Великий". На відміну від інших, канон св. Андрія Критського має всі 9 пісень та приспів до кожного тропаря "Помилуй мя, Боже, помилуй мя». У середу і четвер канон доповнюється тропарями на честь прп. Марії Єгипетської і св. Андрія Критського.
Під час Великого посту Любов Божественна більше, ніж в будь якийсь інший час, кличе душу людини повстати духовній сплячці, припасти до Небесного Отця в покаянні і смиренні. Ці дві якості, покаяння і смирення, нерозривно пов'язані між собою і приносять безцінні плоди - осмислення своєї гріховності, визнання своєї немочі та неможливості нічого змінити без допомоги Божої.
Під час Великого посту Любов Божественна більше, ніж в будь якийсь інший час, кличе душу людини повстати духовній сплячці, припасти до Небесного Отця в покаянні і смиренні. Ці дві якості, покаяння і смирення, нерозривно пов'язані між собою і приносять безцінні плоди - осмислення своєї гріховності, визнання своєї немочі та неможливості нічого змінити без допомоги Божої.
Та не тільки Великопісні молитвослів'я подають нам втішну надію, що за подвигом посту слідує радість Христового Воскресіння, а і "Все життя наше звернене до Вічного Великодня і чекає наближення його...» (свт. Афанасій).
